Повертаючись додому
             Пізненько з базару,
   Зайшов дід перекусити
             Що-небуть до бару.
   За столиком примостився
             З своїми торбами,
   Звелів дать грам горілки
             І борщ з пампушками.
   Як поїв, офіціантка
             Підійшла до столу
   І дідові простягнула
             Пачку валідолу:
   "Покладіть кілька таблеток
             Під язик, дідусю,
   А то я за ваше серце
             Трішечки боюся.
   А таблека зніме стрес
             І розслабить шлунок,
   Отоді вже я подам
             За обід рахунок.
   Бо такі, як ви, клієнти,
             Щоб платить, натомість
   Після слів моїх втрачають
             За столом свідомість.
   Прикрий випадок в нас стався
             Із одним учора,
   Ледь його тут відкачала,
   Підоспівши, "Скора".
             Тож таблеточку візьміть,
   Трішки потримайте,
             А тепер півсотні баксів
   За обід давайте".